Создан:  19 Мая 2004      Опубликован:  19 Мая 2004
Раздел:  постижение анархии - интервью

Напередодні і після Першотравневих свят вітчизняні мас-медіа заговорили про Союз Анархістів України (САУ) – єдину зареєстровану анархістську організацію в країні. То УБОЗ здійснив наліт на їхній офіс, то якісь анархісти рвали на Майдані календарики з Ющенком.

Одразу згадалися і провокації “анархістів” у лютому 2001 року під час “України без Кучми”. Щоб роз'яснити ситуацію, “Майдан-Інформ” звернувся за коментарем до голови Політвиконкому САУ В'ячеслава Азарова.

- Як виникла ідея вашої організації? Хто стояв біля її витоків? Як ви очолили легальний анархорух? Викладіть, будь-ласка, в одному реченні вашу ідеологію.

- Ідея створення анархічної партії виникла на початку 1999 р. у результаті спілкування мера м. Арциза (райцентр Одеської області), ультра-ліберала по світогляду Вадима Чорного і правління Одеської обласної організації СДПУ. Полеміка ультра-лібералізму і соціал-демократії дала анархічний консенсус. З установчого з'їзду (серпень 1999 р.) лідером САУ є В. Чорний (тепер екс-мер), а я - голова Політвиконкому партії і редактор партійної газети "Набат". Ідеологія САУ - еволюційне роздержавлення (анархізація) суспільства з перспективою на анархію в умовах приватної власності (анархо-індивідуалізм, правий анархізм, анархо-капіталізм.

- Чому ви вирішили – на відміну від інших анархістських/лібертарних груп – зареєструватися? Чим ви ще відрізняєтеся від інших лівацьких організацій? Які у вас із ними стосунки?

- На нашу думку, еволюційна анархізація України можлива лише за допомогою її законодавчого закріплення. Звідси – форма партії, легалізація САУ, приціл на вибори і Ради . Ми не ліваки, а праві анархісти. Тому й стосунків із ліваками ніяких, крім лайки в Інтернеті. Вони не вважають нас анархістами, тому що ми – не комуністи і не соціалісти. Ми не вважаємо їх анархістами, тому що вони – комуністи і соціалісти. Виключенням є закрита міжнародна інтернет-розсилка, де ми толерантно спілкуємося з представниками лівого анархізму.

- Коли вас було зареєстровано? Скільки членів було тоді і скільки зараз? Чому саме Одеса? Чи є у вас філії в Києві (інших містах України)?

- САУ зареєстрований 28 грудня 2002 р. Кількість членів САУ не дасть вам динаміки росту партії. Є тоталітарний тип партій, що прагнуть до масовості, є західний тип (партії впливу), орієнтований не на членів, а на прихильників. Ми - партія впливу. Тому вірніше запитувати не скільки в нас членів, а скільки людей ми можемо підняти. У класичному прикладі липневої кризи 1917 р. (спроба анархічної революції) лише 14 активістів Петроградської федерації приймали рішення про повстання, але змогли підняти на нього 19,5 тис. солдат 1-го кулеметного полку і колективи десяти великих пітерських заводів. А членами САУ є лише його функціонери й активісти.

Чому Одеса? Тому, що ми одесити і концепція єдиної у світі легальної анархічної партії народилася тут, тому, що в Одесі живий дух вільного міста (порто-франко) і вона була одним з центрів зародження анархізму в Російській імперії. Саме тут партія виникла і розрослася до 53 організацій у 15 регіонах України і, зрозуміло, у Києві.

- Розкажіть про основні ваші акції/заходи за час вашого існування?

- Найтривалішою «акцією» САУ була боротьба за виживання в січні-червні 2003 р., а саме, - дотримання статті 11 Закону про партії (реєстрація протягом півроку з дня реєстрації обласних, міських і районних організацій у більшості областей України). Справа в тім , що влада боялася легалізувати партію анархістів, і Мін'юст під різними приводами відмовляв у реєстрації САУ протягом 3,5 років. Ми змусили його в судовому порядку. Мін'юст вирішив заловити нас на статті 11: не виконали норму по організаціях - анулюється реєстрація партії. Тому легалізація місцевих відділень САУ проходила неймовірно складно. Нерідко нам доводилося висилати в глибинку летючі групи з членів Політвиконкому і юристів, подавати в суд на місцеві юстиції.

Яскраві публічні акції САУ - мітинги під Одеським апеляційним судом і Вищим господарським судом України в листопаду і грудні 2003 р. Пікети біля прокуратури Одеської області у вересні 2003 р. і травні 2004 р. Першотравнева 2004 р. демонстрація в Києві . Усе це - у силу крайньої необхідності. Задача поточного моменту не "пропаганда дією", а лікнеп серед населення, анархізация свідомості суспільства . Цьому слугує у першу чергу наша газета "Набат" – теоретико-аналітичне видання, що розкриває історію, теорію й анархічне бачення сучасних подій.

- Чи брав участь САУ або хтось із його членів в акціях “України без Кучми?”

- Члени САУ були присутні на декількох великих акціях УБК тільки як спостерігачі. Причини тому дві. По-перше, у перiод проведення акцій iшла напружена боротьба навколо легалізації САУ, і відкритий виступ нелегальних анархістів міг поставити весь наш проект під загрозу зриву. Ми уміємо вичікувати. А, по-друге, наc обурювали відкрито націоналістичні настрої великої частини активістів УБК. Не усі, хто йде проти режиму - наші друзі. Повторювати помилки анархістів 1917 р., що вийшли з більшовиками скидати стару владу, щоб насадити більш жорстоку нову, ми не збираємося.

- Як ви відреагували на провокації зими 2001 року, коли під прапорами САУ невідомі, схожі на курсантів міліції, намагалися розігнати наметове містечко опозиції? Чи робили ви якісь заяви з цього приводу? Чи звертався до вас хтось за коментарями?

- Після розгрому наметового містечка опозиції 6 лютого 2001 р. ТБ-канал "1+1" повідомив, що в акції брали участь члени Союзу анархістів. Спрацював асоціативний ряд. 1+1 знімав Установчий з'їзд САУ в серпні 1999 р. і, ймовірно, інших анархістів не знав. Те ж повторили і деякі інформагенції. Проте , хоч у цих «анархістів» прапори були чорні, але стилізація "А” в колі – не наша. Ми прийняли заяву, що була розповсюджена по центральним ЗМІ, дали спростування. Я давав по телефону інтерв'ю українській службі радіо "Свобода".

- Навіщо ви вказали у заявці мітингу 1 Травня 20 тисяч чоловік? Ви вважаєте, що “Наша Україна” відмінила свої акції саме через таку кількість заявлених вами учасників? З чим може бути пов'язаний наїзд УБОЗу на Політвиконком САУ? В якому стані зараз ця ситуація?

- Почну з “НУ”. Нам не до вподоби дрімучі націоналістичні прояви частини оточення одного з найбільш ймовірних претендентів на посаду президента України. Націоналізм - хвороба епохи абсолютизму, коли єдність нації досягалося шляхом тотального примусу іноетнічного населення. В Україні - однієї із найбільш багатонаціональних країн Європи - це просто дикість. Це зайвий раз випинає відсталий розвиток, глобальну провінціальність України. Ми посильно боремося з цим. Проте наша першотравнева акція ніяк не була прив'язана до інших політичних сил. Першотравень - споконвіку анархічне свято, вкрадене в нас комуністами. Радянський агітпроп приховував інформацію про те, що всі 5 страчених чикагських робітників, у пам'ять яких і почали святкувати День міжнародної солідарності, були анархістами.

Заявлені ще в січні 20 тис. учасників першотравневої демонстрації САУ були, так би мовити, "розвідкою боєм". Природно, що на святкову акцію, яка не переслідувала реальних і близьких політичних цілей, не було ніякого сенсу збирати стільки своїх прихильників. Але нам була цікава реакція влади на зростання анархічного руху в Україні. І вона не змусила себе довго чeкати.

Навіть після того, як ми уточнили заяву, указавши цифру, що планувалася, у 800 чоловік, стався несподіваний навіть для нас напад спецназу УБОЗ "Сокіл" на Політвиконком САУ 26 квітня 2004 р. Офіційно вони прийшли проводити обшук у якійсь комерційній фірмі, що нібито прописана по нашій адресі, що є неправдою. Але, що б не вказувала їхня постанова, блокада співробітників Політвиконкому в офісі і вилучення оргтехніки та документів в кульмінаційний момент підготовки першотравневої демонстрації, говорить про те, що українська влада смертельно боїться маршу навіть 800 анархістів.

Подібною реакцією влади ми цілком задоволені. Наскільки мені відомо, ні в Росії, ні в Україні влада не захоплювала центральні офіси жодної партії. Оскільки ми збиралися виступити проти приватизації нашого свята комуністами, цілком можливо, що замовником цього нападу була КПУ. Поки що ми змогли відбити лише кілька комп'ютерів. Тому 6 травня САУ провів акцію протесту біля прокуратури.

- З чим пов'язаний ваш приїзд цього року до Києва? Чи ви й раніше приїздили? Як пройшла сама акція? Хто взяв участь, хто підтримав, які гасла, чи не було ексцесів?

- Настільки бурхливі превентивні заходи влади проти анархічного Першотравня підштовхнули нас до рішення не звозити до Києва команди з регіонів. Велика була імовірність того, що в столиці репресії продовжаться. Але й відмовитися від акції взагалі - означало спасувати перед поліцейщиною. Тому ми вивели тільки добровольців з числа членів Київської організації САУ. Наша маленька, але незалежна колона в 76 активістів наробила достатньо шереху. Міліції й офіцерів СБУ в цивільному, що охороняли анархістів (або від анархістів) було майже стільки ж, скільки нас самих. Їхньою головним завданням було не допустити зіткнення САУ з іншими партійними колонами. Нас зупинили біля Алеї Слави, поки не пішла колона комуністів, яка стояла на нашому шляху. Поки ми не пройшли, було зупинено рух колони СДПУ(о).

Маршрут руху чорної колони був таким: Алея Слави - м. Арсенальна - Верховна Рада - Кабінет Міністрів - стадіон "Динамо". Активісти несли 22 прапори САУ і транспарант "Дорогу легальному анархізмові!". По всьому маршруті колона скандувала: "Анархія! Воля! Першотравень!", "Геть диктатуру бюрократії!" і "Ваш час скінчився!". По всьому шляху проходження йшло розповсюдження анархічних листівок і нашої газети "Набат". Один з активістів постійно закликав перехожих: "Шановні кияни! Приєднуйтеся до колони анархістів. Анархія - наше майбутнє!". Наприкінці демонстрації біля стадіону "Динамо" було проведено заключний мітинг - про анархію, Першотравень і майбутнє України.

- Як ви прокоментуєте інформацію кореспондентів “Майдану”, що біля “нашоукраїнського” караоке 1.05.2004 кілька “анархістів” рвали календарики з Ющенком? Яким є ставлення САУ до опозиції (“НУ”, БЮТ, СПУ)? Яким є ставлення САУ до КПУ?

- Як у КПУ немає монополії на звання комуністів, так у САУ на бренд анархістів. Це могли бути інші анархісти, лжеанархісти (як 06.02.2001), узагалі не анархісти (як їх впізнав ваш кореспондент?). На нашу думку, виявляти своє відношення подібним способом нерозумно і смішно. У нас інші методи...

У БЮТ і НУ занадто багато націоналістів, у КПУ і СПУ - комуністів (соціалістів - один сатана). У класичному варіанті ("бий білих, поки не почервоніють, бий червоних, поки не побіліють") у нас з ними різні цілі. Вони хочуть змінити одну владу на іншу, ми - усяку владу на безвладдя. У реаліях же сучасної України питання про спільні виступи нами не розглядалося.

- Чи братимете в участь у президентських виборах цього року? В яких-небудь виборах узагалі? Чи підтримуватимете когось? Кого? Чи є в САУ бажання стати парламентською партією?

- З виборами президента САУ легше, ніж іншим партіям. Нам усе одно, хто в цьому кріслі – Кучма чи Мазепа – ми проти такої посади в принципі. Можливо, використаємо президентські вибори для критики інституту президентства. Ради – інша справа. Як я вже говорив, реальне закріплення еволюційного анархізму, роздержавлення українського суспільства є неможливим поза законодавством. Тому ми підемо в Ради – від ВР до міських і районних. Тільки в нас там з іншими партіями будуть діаметрально протилежні цілі. Вони будуть зміцнювати владу, ми – її розпорошувати, вони стануть вигадувати закони, ми – закони скасовувати. Докладніше: програма САУ.

- Хто ваш головний друг в українській політиці? Хто ваш головний ворог в українській політиці? Хто зі світових діячів є для САУ зразком анархіста?

- Як помітив на початку ХХ століття анархіст В. Алмазoв, "Влада - це власність на людину". На одній чаші української політики – всі партії України, що намагаються перемінити чужу "погану" владу на свою "гарну", що пропонують себе, як "гарних" власників народу. На іншій чаші - тільки САУ, який стверджує, що людина не може бути чиєюсь власністю і пропонує замість будь-якої влади її практичну відсутність. Тому, стратегічно, у нас не може бути друзів у політиці. А з ким проти кого починати – питання тактики.

Що ж стосується зразка анархіста - "не створи собі кумира ". Це зв'язано з тим, що ми не використовуємо будь-якої концепції цілком. Як усі порядні анархісти-індивідуалісти, пишемо анархізм заново.

- Чи маєте ви якийсь стосунок до іноземних грантодавців (як російських, так і західних)? За які (чиї) кошти фінансується Союз?

- Ні з якими грантодавними організаціями САУ не зв'язаний. Політична партія не може одержувати іноземні гроші. Джерело фінансування - приватні пожертвування прихильників.

- Чи берете ви якусь участь у справі “одеських комсомольців” (інформпідтримка, передачі, відвідування суду тощо)? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

- Ми – праві анархісти-еволюціоністи і не маємо нічого спільного ні з поглядами, ні з методами комсомольців. Проте ми пропонували свою допомогу (адвокатську підтримку) одному з них – Іллі Романову, як колишньому анархістові, хоч і анархо-комуністові. Для цього ми списувалися з лівими організаціями України, що публікували його листи. Наша пропозиція була зігнорована. Так само самим Романовим була зігнорована наша спроба допомогти йому за допомогою його нинішнього адвоката: від допомоги він відмовився.

http://maidan.org.ua/static/mai/1084975309.html
19 мая 2004 г